Багатьом батькам, на жаль, знайома ситуація, коли їхні діти дуже перебірливі в їжі та відмовляються від багатьох продуктів, тим самим збіднюючи свій раціон. Звідки береться харчова вибірковість у дітей і що робити з нею, розповімо вам докладніше зараз.
Харчова вибірковість порівняно нешкідлива, якщо дитина так чи інакше вживає всі групи продуктів і отримує всі необхідні поживні речовини, вітаміни та мінерали в достатній кількості. Проблема ж виникає, якщо через відмову від певної їжі дитина ризикує заробити собі як проблеми зі здоров’ям, так і проблеми соціально-психологічного характеру.
Справа в тому, що в дитячому садку чи школі дитині ніхто не пропонуватиме продукти чи страви відповідно до її уподобань. І надмірна розбірливість у їжі може стати приводом для конфліктів як із педагогами, так і з батьками.
На примхи щодо їжі зазвичай скаржаться батьки малюків віком від 2 до 5 років. І це не дивно, адже саме в цей період діти активно переходять на «дорослу» їжу, куштуючи все нові та нові продукти та страви. У звичайних умовах дитина в такому віці поступово звикає до найрізноманітнішої їжі й без особливих проблем їсть усе, що їй дають, а також не боїться куштувати незнайому їжу.
Якщо ж дитина стикається, скажімо, із тривалою хворобою, через яку втрачає цікавість до їжі або взагалі здатність приймати їжу, якщо має хронічні запори та тенденцію до виникнення інших проблем травлення, а також якщо приймає медикаменти, які можуть притупити відчуття смаку, то в такому разі може розвинутися вибірковість у їжі, причому досить виражена.
Але медичні чинники — це ще не все. Вибірковість у їжі може з’явитися в дитини, яка має надмірну сенсорну чутливість, у дитини з хворобливим сприйняттям змін, а також у дитини, у якої схильність до вибірковості в їжі ненавмисно підкріплюють батьки. Останній варіант, до речі, найпоширеніший.
Наприклад, нерідко буває так, що батьки обмежують раціон дитини досить мізерним набором продуктів і страв, якщо бояться, що решта їжі спричинить алергічну реакцію або якесь захворювання, або якщо самі вибіркові в їжі й не дають дитині того, чого не стали б їсти. Зрозуміло, при реальній харчовій алергії чи хворобах ШКТ від обмежень у меню нікуди не подітися, а в інших випадках проблему доведеться вирішувати спочатку з батьками.
Для цього важливо зрозуміти, звідки саме бере початок підвищена тривожність батьків щодо харчування дитини, чи немає в них самих порушень харчової поведінки тощо. Можливо, для цього знадобиться навіть допомога психолога, але не варто цього боятися: справжній професіонал діятиме коректно й не звинувачуватиме в чомусь, не висміюватиме недоліки та ін.
Методи зниження вибірковості в їжі в дітей
Позитивне підкріплення
Перебірливі в їжі діти дуже часто відмовляються навіть скуштувати продукт чи страву, які не входять до списку вподобань. Тому щоби заохотити дитину таки куштувати нове, потрібно придумати якесь позитивне підкріплення. Наприклад, кожного разу, коли дитина погодиться хоч трохи скуштувати новий для неї продукт, можна ліпити наліпку із зображенням цього продукту (або будь-яку іншу) на спеціальну дошку слави. Важливо, щоби гра подобалася дитині і вона хотіла б отримати кожну наступну наліпку, а тому не можна давати їх просто так.
Якщо наліпки для дитини нецікаві, можна вибрати інший стимул. Тільки треба пам’ятати, що як заохочення в жодному разі не можуть виступати ласощі, інакше так можна посилити ворожість до запропонованих страв і до того ж посилити потяг до ласощів.
Негативне ослаблення
Одночасно із позитивним підкріпленням необхідно ігнорувати небажану поведінку дитини, пов’язану з відмовою від запропонованої їжі. Якщо для того, щоби продемонструвати своє «не хочу», дитина кричить, закочує істерику, жбурляє їжу і всіляко намагається домогтися того, щоби їй дали смакоти та перестали пропонувати нелюбі продукти, то на таку поведінку потрібно не реагувати.
Якщо дитина не отримуватиме від подібних «витівок» позитивних із її точки зору наслідків, то поступово небажана поведінка слабшатиме без підкріплення. І з часом, якщо продовжувати пропонувати нові продукти, вибірковість у їжі стане менш вираженою.
Диференціація різних видів чутливості
Буває так, що діти відмовляються лише від продуктів певного кольору чи форми, якщо мали негативний досвід з одним із таких продуктів. У цьому випадку потрібна робота, яка буде спрямована на диференціацію різних видів чутливості, щоби дитина змогла розділяти сприйняття різних якостей об’єкта.
Скажімо, якщо колись дитині довелося скуштувати зелений гіркий перець, вона може відмовлятися їсти будь-які зелені овочі та фрукти, боячись повторення цього досвіду. У такому разі потрібно дати зрозуміти дитині, що колір та смак продуктів не пов’язані один з одним, і зелені овочі та фрукти можуть бути й солодкими, і кислими, і солоними.
Методів допомоги дитині, перебірливій у їжі, може бути ще багато. Наприклад, дуже корисно, щоб і дитина, і батьки їли всі разом однакову їжу, важливо робити страви апетитними на вигляд, а також їсти в доброзичливій теплій атмосфері. Найголовніше ж — у жодному разі не намагатися нагодувати дитину нелюбими продуктами силою, адже насильство призведе до протилежного ефекту.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/7331
