З упевненістю можна сказати, що ситуація, коли дитина не хоче одягатися надвір, знайома багатьом сучасним батькам. Причому зіткнутися з подібною проблемою можна в будь-якому віці дитини — хоч 2 роки, хоч 5, хоч 10 років. Про те, що можна зробити в такому випадку, докладніше йтиметься далі.
Щоби розібратися, як розв’язати проблему з небажанням дитини одягатися, необхідно насамперед визначити, що саме криється за таким небажанням. Адже воно може виявлятися по-різному й мати кілька причин. Наприклад, одна справа, якщо дитина вередує, всіляко затягує процес одягання і впирається незалежно від того, коли і який одяг їй запропоновано, і зовсім інша — якщо протест стосується лише певних речей чи певних періодів часу.
Проаналізуйте, у яких випадках доводиться стикатися з протестами дитини щодо одягу. Чи помічаєте ви певну закономірність у таких протестах? Дитина відмовляється взагалі від будь-якого одягу, призначеного для вулиці, чи протестує тільки проти теплого верхнього одягу чи конкретних речей? Дитина вередує з усіма чи тільки з якимись окремими членами сім’ї? Чи пов’язані протести дитини зі зміною сезону, відвідуванням дитячого садка чи лікарні, відвідуванням родичів?
Відповіді на ці та інші подібні питання допомагають краще зрозуміти картину того, що відбувається, і підібрати «ключик» до своєї дитини. Наприклад, якщо дитина не хоче одягати на вулицю те, що пропонують батьки, можливо, їй варто дати право підібрати одяг самостійно, щоби вона захотіла одягнутися.
А якщо проблема проявляється лише з певними членами сім’ї, то має сенс проаналізувати взаємодію дитини з ними: можливо, той, з ким дитина вередує, надто квапить у процесі одягання, змушує одягати некомфортний одяг чи лає дитину, що і провокує протест. Зміна лінії поведінки дорослого може допомогти.
Звичайно, усе різноманіття ситуацій, у яких кожна конкретна дитина в кожній конкретній сім’ї не хоче одягатися на вулицю, неможливо охопити. Але є кілька універсальних рекомендацій, які з великою ймовірністю допоможуть впоратися з проблемою і зберегти батьківські нерви цілими.
Враховуйте смаки дитини та особисті уподобання
Приблизно з 3 років у дитини починає формуватися власне «я». І чи варто дивуватися, що саме в цьому віці зазвичай і починаються всілякі капризи з одягом? Враховуйте смаки дитини та її особисті уподобання, вибираючи одяг, щоби звести до мінімуму проблеми з одяганням.
Подумайте, чи потрібно обов’язково змушувати малюка надягати саме те, що вибрали мама з татом, якщо йому не подобається фасон, колір чи малюнок на запропонованій речі? Чи подібні параметри все-таки не мають критичної важливості і ви нічого не втратите, поступившись дитині?
Дозвольте дитині виявляти самостійність
Навіть якщо це займе більше часу та зусиль, дайте дитині можливість одягатися самостійно, якщо це відповідає її віку. Часто проблеми з одяганням на вулицю виникають саме через підвищений поспіх і пов’язану з ним підвищену дратівливість дорослих: батьки намагаються одягнути малюка, нервують і «зриваються», якщо щось не виходить; дитина починає асоціювати процес із чимось негативним і з кожною подальшою спробою дедалі більше зміцнюється в цій думці.
Спробуйте дати дитині одягнутися у її власному темпі. Допоможіть, якщо попросить, але не підганяйте, не кричіть і не лайте, а також не бийте у «виховних цілях». Намагайтеся тримати себе в руках, навіть якщо дуже поспішаєте: повірте, зі сльозами та істериками процес займе ще більше часу.
Перетворіть одягання на гру
Придумайте, якою грою саме вашу дитину можна заохотити одягатися на вулицю та ще і швидко. З багатьма дітьми, наприклад, дуже добре «працює» одягання наввипередки, а також можна запропонувати одягнути на вулицю ляльку або м’яку іграшку. Якщо в сім’ї є собака, можна запропонувати дитині допомагати готувати його до прогулянки та паралельно одягатися самій.
Дітям дуже подобаються віршики та пісеньки, тому підберіть тематичний варіант або ж напишіть (разом із дитиною, звичайно) власний і розповідайте/співайте під час зборів на вулицю. А ще ви можете спробувати «оживити» одяг дитини й розповісти їй, як чекають речі прогулянки, як хочуть, щоби малюк їх одягнув якнайшвидше тощо.
Змістіть акцент із процесу одягання
Якщо дитина не любить одягатися на вулицю, нагадування та накази «Одягайся!» майже завжди «включають» опір із її боку. Тому коли дитина не хоче одягатися, спробуйте відвернути її увагу від самого процесу одягання, змістивши акцент на мету прогулянки (якщо вона викликає позитивні емоції, звичайно).
Наприклад, дитина охочіше одягнеться, якщо ви не загострюватимете увагу на тому, як важливо одягнути теплу куртку, черевики або шапку із шарфом, а запропонуєте подумати, як і де вона хоче пограти, що цікавого зможе побачити на вулиці, з ким із друзів чи однолітків зустрінеться на дитячому майданчику тощо.
Дайте дитині відчути наслідки
Зазвичай найгостріше конфлікти на ґрунті небажання дитини одягатися на вулицю виникають тоді, коли на вулиці холодно й чадо треба одягнути в теплий верхній одяг. Якщо ви вже втомилися пояснювати малюку, що він змерзне без куртки, спробуйте хоча б раз дати йому особисто переконатися в цьому. Зрозуміло, куртка (як і все інше) має при цьому залишатися під рукою, щоби дитина змогла надіти її на вулиці.
Не бійтеся, за кілька хвилин без верхнього одягу дитина не задубіє, зате встигне зрозуміти, до чого це некомфортно — мерзнути. Ну а якщо проходить і 5, й 10 хвилин, а дитина все не «здається», можливо, на вулиці не так уже й холодно, як вам здавалося. Пам’ятайте, що діти через підвищену рухливість і швидший, ніж у дорослих, обмін речовин краще зберігають тепло тіла.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/7345
