Для багатьох малюків розлучення з мамою навіть на кілька хвилин — ціла трагедія, і за будь-якої спроби мами випасти з поля зору дитини хоч на мить починаються річки сліз. Зрозуміло, ні самій дитині, ні дорослим членам сім’ї подібна ситуація не до душі, а отже, важливо розібратися, як навчити дитину відпускати маму від себе без сліз.
Навіть за величезного бажання мама не може перебувати поряд із малюком абсолютно завжди, адже, зрештою, їй же потрібно відлучатися в туалет або душ. А якщо кожне відлучення мами супроводжується істерикою, то це виснажує всю сім’ю, а мама стає «заручницею» малюка і звикає або завжди брати дитину із собою, або взагалі нікуди не виходити з дому. Звичайно ж, обидва ці варіанти не підходять ні для матері, ні для дитини. І потрібно постаратися виправити ситуацію якнайшвидше, навчивши дитину спокійно залишатися без мами на деякий час.
Найскладніше розлучаються з мамами діти віком від 1,5 до 3 років. У цей період малюки не можуть спокійно відпускати мам від себе в основному з природних інстинктів: у них активно працює поведінка слідування і вони буквально не відходять від батьків ні на крок. До того ж за перший рік життя, коли взаємодія мам із дітьми особливо тісна, малюки звикають, що мами завжди поряд і доступні будь-якої миті.
Лаяти дитину й сердитися на неї за бажання постійно бути з мамою не можна. Важливо зрозуміти, що найбільше на світі дитина боїться втратити маму назавжди, і кожного разу, коли мама кудись уходить, дитина не знає, чи вона повернеться.
Відповідно, щоб навчити малюка розлучатися з мамою без сліз, треба показати йому, що його страхи марні — мама завжди повернеться. Для цього найкраще підходять ігри. Наприклад, ще з раннього віку дуже добре «тренують» малюків ігри в хованки: важливо якомога частіше грати в них із дитиною, щоб вона засвоїла, що навіть коли вона не бачить маму, вона однаково є. А ось у старшому віці вже можна грати в «розлучення з мамою» на прикладі іграшок, малюнків.
Діти — великі консерватори. Їм важливо, щоб усе, що відбувається довкола, було знайомим та передбачуваним. Тому в житті малюків дуже важливі ритуали, і ще один із гарних способів навчити дитину відпускати маму — це завести ритуал прощання. Цей ритуал може бути будь-яким на розсуд батьків, але він мусить давати дитині можливість усвідомити, що в певний момент мати піде, її якийсь час не буде, а потім вона обов’язково повернеться.
Під час ритуалу прощання обов’язково треба говорити дитині, що відбуватиметься під час відсутності матері. Наприклад, можна сказати ії, що мама йде на роботу/в магазин/у справах, а до нього прийде няня або бабуся, вони разом гратимуть, а потім він їстиме і спатиме, і повернеться мама.
Привчати дитину до ритуалу прощання треба розпочинати заздалегідь. Для «репетицій» можна навіть нікуди не йти, а просто виходити до сусідньої кімнати чи на вулицю. Ритуал потрібно провести в чіткій послідовності, а після повернення обов’язково показати радість від зустрічі. Ось тільки заохочення у вигляді солодощів або нових іграшок краще малюкові не пропонувати, інакше він швидко навчиться маніпулювати мамою і плакатиме під час розлуки, вимагаючи смаколик.
Щоб малюк не плакав під час розлучення з мамою, дуже важливо не зникати з його поля зору раптово та без пояснень. Дитина ще дуже мала, щоб оцінити, наскільки довго немає мами, і для неї що п’ять хвилин, що година без мами однаково погані. А якщо мама йтиме потай, то в малюка виникне асоціація, що коли мама уходить — це погано, а отже цього треба боятися.
Чим старша дитина, тим більше вона боїться, що десь там, куди вирушила мама без неї, з нею може статися щось погане. Тому дуже бажано під час прощання перед тим, як мама піде, говорити дитині, куди й навіщо вона йде. Поступово малюк запам’ятає, що якщо мама йде, скажімо, до магазину, то вона повернеться швидко, а якщо йде на роботу, то повернеться ввечері.
На час відсутності мами дитину треба завжди залишати тільки з тими дорослими, яких вона добре знає. Але не потрібно дитині нахвалювати цих дорослих, а краще наголосити на тому, як добре вона проведе час, поки мами не буде. Настрій на позитив допоможе їй не боятися розлуки та пережити відсутність мами легше.
До речі, позитивний настрій не завадить і мамі. Діти дуже чутливі до батьківських емоцій, і якщо, залишаючи малюка, мама й сама мало не плаче, то й малюк залишитися спокійним не зможе. Тому йти від дитини й повертатися до неї потрібно завжди з радісною усмішкою і без тривожного вогника в очах.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/6939
