Багатьом молодим батькам знайома проблема, коли малюк відмовляється гуляти у візку. І чого тільки не доводиться їм спробувати, щоби привчити дитину до візку! Якщо подібна проблема знайома і вам, то далі наша збірка порад докладніше розповість, що можна зробити, щоб дитина гуляла у візку.
У перші місяці життя, коли дитина ще не вміє навіть голову тримати, альтернативу візку для прогулянок на вулиці не так уже й багато. І навіть коли малюк підростає і вчиться сидіти, візок однаково залишається основним транспортним засобом, особливо для тривалих подорожей. Так що зовсім без візку обійтися буває важко, хоча, звісно, можливо.
Якщо у візку гуляти відмовляється зовсім ще малюк, можливо, йому з якихось причин у ньому незручно. Дитині може бути занадто спекотно чи холодно, занадто душно чи вітряно, вона може хотіти їсти чи пити. Усунувши подібні незручності, можна допомогти малюкові відчути себе у візку комфортно, і тоді він буде спокійно спати чи лежати.
Чим старшим стає малюк, тим часто складніше йому просто залишатися в положенні лежачи. І якщо дитина вже освоїла перевороти або намагається сидіти, можуть виникнути проблеми з прогулянками у візку-люльці. У цьому випадку, щоби привчити дитину до візку, можна дати їй можливість полежати на животику, розглядаючи іграшки або навколишній світ, а також можна встановити прогулянковий блок із регульованою спинкою або налаштувати коляску-трансформер так, щоб малюк міг перебувати в положенні напівлежачи.
Якщо дитина вже впевнено сидить, то складнощі з прогулянками у візку, як правило, пов’язані з тим, що малюкові складно всидіти на одному місці або він хоче на руки до батьків. Для розв’язання проблеми можна спробувати відволікати дитину іграшками та розмовами, змінювати, або змінювати положення блоку або ручки, щоб дитина могла сидіти обличчям до дорослого або від нього, якщо це дозволяє конструкція візку.
Як бути, якщо незважаючи на різні батьківські «маневри», дитина однаково не хоче лежати чи сидіти у візку? Тоді можна спробувати дійсно привчити малюка до візку, тільки врахуйте, що часу й сил це займе чимало.
Насамперед намагайтеся грамотно підбирати час прогулянки у візку. Малюк перед прогулянкою має бути ситий і в хорошому настрої, його не мусять турбувати кольки або зубки, що ріжуться. Коротше кажучи, прогулянка у візку має асоціюватися в дитини тільки з позитивними емоціями.
Ну а другий важливий момент — правильний вибір одягу для візку. Одяг має бути обраний за погодою і не має завдавати дискомфорту дитині, коли вона лежить або сидить у візку, інакше малюк, звичайно ж, висловлюватиме своє невдоволення плачем.
Привчати дитину до візку потрібно поступово. Намагайтеся виходити з візком на прогулянку частіше, спочатку нехай це буде хоча б 5–10 хвилин, а потім щодня спробуйте збільшувати тривалість прогулянки ще на 5 хвилин. Якщо вийти на вулицю немає можливості, спробуйте катати дитину у візку вдома, даючи їй шанс звикнути до незнайомого предмета в комфортних умовах.
Щоби привчити дитину до візку, намагайтеся під час прогулянки розважити її способами, що підходять за віком. Наприклад, крихітці в люльку підвісьте брязкальця або мобіль, а малюкові, який уже сидить, дайте іграшку або ласощі в руку. Спробуйте штовхати візок у різному темпі, то прискорюючи, то уповільнюючи крок, а ще можете спробувати прив’язати до візку або зап’ястя малюка повітряну кульку або яскраву стрічку — вони здорово потішать дитину.
А чого ніколи не можна робити, намагаючись привчити дитину до візку? Звичайно ж, насильно сідати в нього дитину та ігнорувати її невдоволення. Цим ви ризикуєте зовсім відбити в дитини бажання лягати або сідати у візок і створити замкнене коло — з кожною новою спробою дитина все більше й більше чинитиме опір і плакати. Краще будьте терплячими й намагайтеся зберігати позитивний настрій: нехай і не відразу, але ваші старання принесуть плоди, а ваші прогулянки з малюком у візку стануть задоволенням і для нього, і для вас.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/6873
