Майже всім батькам дошкільнят добре знайома ситуація, коли дитина на майданчику відмовляється ділитися іграшками з іншими дітьми. Це часто призводить до незручності та почуття провини за малюка, який, на думку дорослих, надмірно жадібний. Щоб цього уникнути, потрібно навчити дитину ділитися іграшками, і про те, як саме це зробити, йтиметься далі.
Задумавшись про те, як навчити дитину ділитися з іншими дітьми іграшками, не поспішайте досадувати через те, що ваша дитина начебто жадібна. Нехай вам здається, що дати свою іграшку чужій дитині на пару хвилин — це раз плюнути, насправді для малюка це великий стрес. Ви тільки уявіть себе на його місці: до вас підходить малознайома чи взагалі незнайома людина і вимагає віддати їй щось! Та це ж формене пограбування!
Для дитини іграшки — предмети особистої власності, те, про що вона з повним правом може заявити: «Моє!». І вона може на цілком законних підставах не захотіти з кимось ділитися своєю особистою власністю. Ви маєте зрозуміти це і визнати за дитиною право вибору: коли вона сама ухвалить рішення поділитися іграшкою — це й буде вашим успіхом.
Отже, щоб дитина почала ділитися іграшками, вона має сама цього захотіти. Ось тут і мають прийти на допомогу батьки, доступними для дитини способами показавши, що поділитися іграшкою — це зовсім не страшно, а навпаки, добре і приємно. Наприклад, спочатку поясніть дитині, що вона віддає свою іграшку іншому малюкові лише на якийсь час, адже саме страх позбутися іграшки найчастіше керує поведінкою дитини.
Потім запропонуйте дітям обмін: нехай ваша дитина дасть свою іграшку іншому малюкові, а той у відповідь — вашій. Після того, як діти награються, вони мають обмінятися іграшками назад. Постарайтеся не тиснути на малюків, якщо один із них не хоче обмінюватися — не наполягайте.
Розкажіть дитині, що якщо вона не ділитиметься своїми іграшками, то і їй ніхто не дасть своїх. Також поясніть малюкові, що коли він із кимось ділиться іграшками, він робить добре й тішить вас. Тільки зробіть особливий акцент на тому, що ділитися потрібно з тими дітьми, які ввічливо просять, а не вимагають чи кидаються з кулаками.
Якщо ви помітили за дитиною схильність до жадібності, краще не беріть на майданчик якісь особливо цінні для дитини іграшки. Малюкові буде легше поділитися, наприклад, старою іграшкою, ніж тією, з якою він сам ще навіть не встиг жодного разу пограти.
Не дозволяйте дитині грати чужими іграшками без дозволу. Вона має розуміти, що є не лише «моє», а й «чуже», і для того, щоб мати можливість погратися з іграшками інших дітей, потрібно ввічливо про це попросити. Коли дитина побачить, що з нею діляться, вона сама охоче ділитиметься.
Щоб навчити дитину ділитися іграшками, потрібно чимало зусиль. Тільки ці зусилля мають бути спрямовані в «правильну» сторону, інакше можна досягти абсолютно протилежного результату. Й ось кілька основних «не», які варто запам’ятати, якщо ви хочете звести стрес дитини до мінімуму.
Не відбирайте іграшку в дитини
Якщо ваш малюк не погоджується віддати свою іграшку іншій дитині, у жодному разі не відбирайте її силою. Цим ви тільки спричиняєте образу й нерозуміння своєї дитини, а також доведете, що будь-які суперечки вирішуються на користь сильнішого.
Не лайте дитину й не обзивайте жадібною
Іграшки належать вашій дитині, і тільки вона може вирішити, чи ділитися ними з кимось. І якщо вона не хоче саме зараз віддати іграшку іншій дитині, це ще не означає, що вона жадібна й заслуговує на осуд.
Не звинувачуйте дитину в тому, що через неї плаче інша дитина
Ділитися — це добре і правильно, але тільки не тоді, коли це відбувається примусово. Тому не потрібно спричиняти в дитини почуття провини за те, що вона стала причиною сліз іншого малюка.
Не дозволяйте іншим батькам звинувачувати вашу дитину в жадібності
Дорослі завжди подають приклад дітям, хочуть вони того чи ні. Покажіть своїй дитині, що ви на її боці, і не дозволяйте іншим батькам лаяти вашого малюка: усе, що ви вважаєте за потрібне йому сказати, ви скажете самі.
Навчити дитину ділитися іграшками нелегко. Але треба розуміти, що у віці 2–5 років для малюка абсолютно нормально бути «скнарою», адже так він вчиться розрізняти своє і чуже, домовлятися і йти на компроміс, чемно просити і відмовляти.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/6406
