Здатність співпереживати та співчувати іншим — важлива для будь-якої людини навичка, без якої життя в соціумі було б практично неможливим. У результаті багатьох батьків хвилює питання, як навчити дитину співчуття і співпереживання й коли саме найкраще розпочинати подібне навчання. Розкажемо про це докладніше.
Співчуття (співпереживання) — один із соціальних аспектів емпатії, який є формалізованим способом висловлювання свого стану з приводу переживань іншої людини чи іншої живої істоти. Навичка співчуття не властива людині від народження, а формується під час дорослішання — залежно від її досвіду взаємодії з людьми, що її оточують.
Зазвичай діти навчаються співчуття без якихось спеціальних вправ чи занять, а натомість вони просто спостерігають за дорослими та повторюють за ними. Але такий шлях далеко не завжди допомагає дійсно розвинути в дітях емпатію, тому батькам дуже важливо приділяти увагу саме усвідомленому навчанню малюка читання емоцій інших людей.
Як правило, до 3 років діти ще не можуть розуміти не те, що чужі, а навіть власні емоції. А ось саме з трирічного віку можна й навіть потрібно допомагати дитині вчитися співчуття. І для цього стануть у нагоді наші поради.
Вчіть дитину розпізнавати свої емоції
Щоби дитина могла розуміти чужі емоції, вона спочатку мусить навчитися розпізнавати власні. У цьому їй маєте допомогти ви, батьки. У різних ситуаціях намагайтеся промовляти емоції, які відчуває дитина, пояснюйте їй, що нормально відчувати не тільки радість, а і смуток, агресію, образу тощо.
Звертайте увагу дитини на емоції інших людей
У різних ситуаціях, коли поруч є людина, що емоційно реагує, ви можете обговорити з дитиною, що відбувається. Наприклад, якщо на дитячому майданчику хтось із малюків упав і заплакав, поясніть дитині, що цей малюк плаче, бо впав і боляче вдарився. Чим більше ваша дитина бачитиме прояви чужих емоцій, тим простіше їй зрозуміти їхню суть.
На своєму прикладі показуйте, як реагувати на чужі переживання
Співчуття — це не просто реакція на чужі емоції, а й відповідні дії. Тому мало розповісти дитині про переживання інших людей, потрібно ще й показати, як поводитися при цьому. І, звичайно, найкраще це робити на власному прикладі. Скажімо, якщо у вашій родині хтось сумує, разом із дитиною допоможіть йому відчути себе краще.
Частіше грайте в сюжетно-рольові ігри
Будь-які ігри, де є приклади взаємодії між учасниками, будуть корисними в навчанні дитини емпатії. Тому дитині обов’язково потрібно давати можливість пограти в сюжетно-рольові ігри, де вона зможе «відпрацьовувати» різноманітні сценарії життєвих ситуацій. Якщо дитина ще замала, то спочатку сценарії та варіанти гри пропонуйте ви, поступово «передаючи» сюжет повністю дитині.
Читайте разом із дитиною книги
Фільми та мультфільми про доброту та співчуття теж можуть допомогти малюкові в навчанні цих якостей, проте саме книги відкривають неймовірно широкий спектр можливостей у цьому напрямі, оскільки набагато сильніше стимулюють уяву дитини: у процесі читання малюк може ототожнювати себе з персонажами, відкривати для себе нові переживання, набувати нового емоційного досвіду.
Не подавайте поганий приклад
Пам’ятайте, що ви є для дитини прикладом завжди. І вам, швидше за все, не вдасться навчити співчуття малюка, якщо ви самі його не виявляєте по відношенню до певних людей або груп людей, якщо ви навішуєте ярлики, якщо погано відгукуєтесь про людей. Дитина швидше повірить вашим діям, а не вашим словам, тому перш ніж розвивати її емпатію, вам спочатку доведеться зайнятися своєю.
Не маніпулюйте дитиною
Варто зазначити, що вміння щиро співчувати важливо відрізняти від вимушеного співчуття, що ґрунтується на почутті провини: останнє не принесе нічого доброго, крім проблем у стосунках у дорослому віці. Тому ніколи не маніпулюйте дитиною й не змушуйте виявляти співчуття, вселяючи почуття провини.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/7309
