Сьогодні мікрозелень (мікрогрін) — це один із найновіших трендів у світовій кулінарії та здоровому харчуванні. Спочатку її використовували для прикрашання різних страв, а тепер додають у салати, супи, смузі або гарніри, крім того, багато хто вживає мікрогрін і як самостійну страву. Далі ми розповімо вам, як вирощувати мікрозелень у домашніх умовах прямо на підвіконні.
Мікрозелень — це молоді паростки овочевих культур та зелені, які використовуються в їжу у фазі першого чи другого справжнього листка. Зазвичай це паростки віком від 10 до 14 днів, але у випадку з деякими окремими скоростиглими культурами готові до вживання паростки мікрозелені можна отримати вже на 4-й або 6-й день після сходу.
Вважається, що вперше мікрозелень почали використовувати шеф-кухарі дорогих ресторанів у Сан-Франциско на початку 1980-х — нею вони прикрашали свої страви. Далі мода на мікрогрін поширилася і всією Південною Каліфорнією, а потім — Сполученими Штатами і світом. Нині мікрозелень надзвичайно популярна в ресторанах, а й у домашній кулінарії.
Насамперед висока популярність мікрогріна пояснюється неймовірною користю молодих пагонів. У них міститься велика кількість вітамінів С, Е і К, також вони багаті на мінерали та антиоксиданти, причому навіть більше, ніж дорослі рослини. Завдяки такому корисному складу мікрозелень особливо популярна серед вегетаріанців, веганів і сироїдів, а також прихильників здорового способу життя.
Щоб виростити мікрозелень у домашніх умовах, не потрібно ні великих зусиль, ні дорогого обладнання, ні довгого очікування — і це також сприяло зростанню популярності культури вирощування мікрозелени. Усе, що знадобиться для отримання мікрозелені прямо на власному підвіконні, — це насіння, світло, вода й універсальний ґрунт або навіть звичайна марля або вата.
Для вирощування мікрозелені можна брати найрізноманітніше насіння, наприклад, найчастіше вирощуються кінза, рукола, буряк, редис, шніт-цибуля та цибуля-порей, соняшник, горох, різні види капусти, гірчиця, конюшина, люцерна, ячмінь, овес, пшениця, гречка, базилік та пажитник.
Але все-таки є і певні обмеження у виборі, адже пагони одних культур можуть бути отруйними, а інших — надто гіркими, й ось чому рослини сімейства пасльонових, такі як картопля, помідори, баклажани та перець, а також рослини сімейства гарбузових, такі як кавун, огірок, диня чи гарбуз, на мікрозелень не вирощуються.
Як виростити мікрозелень своїми руками?
На сьогодні для вирощування мікрозелені в домашніх умовах використовується два основні способи — з ґрунтом і без. Для першого варіанта буде потрібний універсальний ґрунт, будь-які ємності для пророщування і власне насіння. Найкраще вибирати насіння органічного походження, яке не оброблялося якимись хімікатами, також можна взяти насіння рослин із власної дачної ділянки. Спочатку вистачить буквально 1–2 ст. л. кожного різновиду насіння.
Залежно від різновиду вибраного насіння його потрібно на якийсь час замочити в теплій воді — від 2 до 12 годин. Як правило, більш тривалого замочування потребує велике насіння, тоді як дрібне насіння можна замочувати зовсім ненадовго або взагалі не замочувати. Після замочування насіння можна сіяти в контейнер, який заповнений пухким ґрунтом майже до самого верху (потрібно залишити 2–3 см); якщо на дні контейнера є отвори, попередньо треба застелити дно паперовим рушником або цупкою бавовняною тканиною.
Сіяти насіння треба дуже густо, але водночас рівномірно. Посіяне насіння можна акуратно притиснути долонею, а потім присипати тонким шаром ґрунту, після чого контейнер необхідно рівномірно окропити водою з пульверизатора. Тепер контейнер можна встановити на піддон та відправити в темне тепле місце для пророщування. Але перед цим його треба накрити плівкою або склом для створення ефекту парника.
Щодня майбутню мікрозелень треба перевіряти та провітрювати, а в разі потреби зрошувати з пульверизатора водою. Через 3–5 днів мають з’явитися сходи, і після цього можна ставити контейнер із мікрозеленню на підвіконня для подальшого вирощування. Природного сонячного світла зазвичай цілком достатньо, але якщо вікно виходить на північ або на вулиці дуже похмуро й короткий світловий день, паростки можна додатково «досвічувати» за допомогою лампи.
Мікрозелень готова до збирання, коли на стеблах з’являються 1–2 справжні листочки; висота паростків при цьому зазвичай становить приблизно 4–5 см. Зрізати зелень зручно за допомогою гострих ножиць безпосередньо над рівнем ґрунту, після чого її можна вживати в кулінарних цілях бажаним способом. У холодильнику зрізана мікрозелень може зберігатися без втрати якостей до 5 діб.
Якщо ґрунту під рукою немає, а виростити мікрозелень своїми руками в домашніх умовах хочеться, то можна обійтися і без нього — це другий популярний спосіб вирощування. У цьому випадку для висівання насіння знадобиться лише неглибокий пластиковий дренований контейнер або навіть звичайна тарілка та марля чи вата.
Як і у випадку з вирощуванням у ґрунті, насіння для мікрозелені спочатку потрібно замочити на 2–12 годин у теплій воді. Після цього на дно контейнера необхідно в 7 шарів укласти марлю або викласти помірно товстий шар вати, ретельно зволоживши. Тепер треба густо засіяти поверхню насінням, ще раз акуратно зволожити її за допомогою пульверизатора та накрити контейнер плівкою.
Далі дії з контейнером такі ж, як і у випадку з ґрунтовим вирощуванням: контейнер потрібно помістити на кілька днів у темне тепле місце для пророщування насіння, щодня провітрювати і зрошувати в міру підсихання, а після появи сходів — поставити на підвіконня. Через 1–3 тижні, коли паростки досягнуть стадії одного або двох справжніх листочків, мікрозелень готова до збирання.
Вирощена в домашніх умовах мікрозелень виходить екологічно чистою, а багатий на корисні речовини склад робить її цінним продуктом харчування. Тому отриману мікрозелень можна сміливо додавати в салати, бутерброди, супи, смузі, гарячі страви з овочів, риби та м’яса.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/7076
