Мабуть, усі чули приказку про те, що нахабство – друге щастя. Ось тільки спілкування з зухвальцями щасливими не назвеш, адже такі люди здатні на вельми безсторонні вчинки, щоби досягти мети. Про те, як краще спілкуватися з нахабними людьми, мова докладніше піде далі.
Взагалі, найкраща відповідь на питання про те, як розмовляти з нахабами, - це ніяк. Але, на жаль, ми не завжди можемо вільно вибирати з ким спілкуватися, а з ким - ні. І зухвальцями можуть виявитися родичі, колеги чи начальники: тут хочеш не хочеш, а комунікувати все ж доведеться.
Правда, перш ніж розбиратися в питанні, давайте спочатку згадаємо, а що саме вважається нахабством. Дивно, але в жодному словнику ви не знайдете єдино правильного опису цього поняття, оскільки оцінка ступеня нахабства тих чи інших дій – річ суб'єктивна. Іншими словами, що одному здається нахабством, іншому може здаватися абсолютною нормою поведінки.
І все-таки є кілька основних ознак, які практично на 100% підтверджують, що людина поводиться нахабно. Наприклад, нахабна людина легко може порушити чужі особисті межі, може спробувати перекласти якісь свої турботи на інших і взагалі завжди діє з позиції егоїста і прагне отримати різні блага за чужий рахунок.
У результаті нахабством у загальному розумінні можна назвати необґрунтовану вимогу якихось преференцій, а також відсутність почуття міри при взаємодії з оточуючими. І чим активніше людина зневажає прийняті в суспільстві моральні норми, чим частіше вдається до маніпуляцій, тим нахабнішою її вважають.
Реакція на зухвалість визначається, звісно, особливостями конкретної ситуації. І, наприклад, якщо зіткнення з нахабою разове, то, найімовірніше, краще просто проігнорувати його й забути якнайскоріше. Але як бути, якщо спілкування з зухвалою людиною доводиться підтримувати на постійній основі? На цей випадок є кілька рекомендацій.
Не давайте собі поринути в емоції
Якщо зухвальцю вдається викликати у вас бурхливі емоції, то є висока ймовірність, що ви піддастеся на його маніпуляції та хитрощі й тим самим допоможете досягти бажаного ефекту. Спілкування з зухвальцями має бути максимально спокійним, намагайтеся зберігати холоднокровність.
Захищайте свої межі
Грубе вторгнення в особистий простір - це те, за що зухвальців не люблять особливо сильно. Їм невтямки, чому не можна підійти до когось чужого й покласти руку на плече, чому не можна безпардонно встрявати в розмову або чому не можна без дозволу взяти чиюсь річ. І лише активний захист своїх кордонів допоможе не дати нахабній людині порушити ці кордони.
Твердо і спокійно кажіть «Ні!» нахабі
Якщо хтось нахабно вимагає від вас щось, чого ви не хочете й не зобов'язані робити, ви маєте право не погоджуватися. І твердо, а також із повним спокоєм у голосі, повідомити про це. Тільки не намагайтеся при цьому образити або принизити зухвальця, інакше ризикуєте втратити голову від емоцій і опинитися в невигідному становищі.
Не намагайтеся «відкрити очі» нахабі
Бувають ситуації, коли людину справді випадково «занесло» й після відповідної реакції оточуючих вона розуміє, що поводився некоректно, і виправляється. Але, на жаль, це частіше виняток, ніж правило: справжні зухвальці діють цілком усвідомлено, їм начхати на думку оточуючих і вони не збираються нічого змінювати у своїй поведінці.Скоротіть спілкування до мінімуму
Звичайно, якщо нахабна людина чогось від вас домагається, це ще не означає, що вона це отримає. Але навіть сам факт того, що доведеться контактувати з такою людиною і давати відсіч, уже не тішить, адже це може бути дуже стомлюючим. Тому, за можливості, зведіть спілкування до мінімуму.
Нахабство вважається негативною якістю і всіляко ганьбиться в суспільстві. Однак іноді нахабством називають ще й те, що насправді є адекватним захистом власних інтересів та особистих кордонів. Як же тут не заплутатися? Як все-таки розпізнати «справжнє» нахабство, щоби не звинувачувати людину, коли її поведінка обґрунтована?
Спробуйте подивитися на ситуацію очима цієї людини. Чи справді те, чого вона хоче досягти, чи те, як ставиться до оточуючих, спричинено байдужістю до суспільних норм, безцеремонністю та егоїзмом? Чи дійсно людина діє виключно з метою самоствердження й байдужа до чужих почуттів та переживань? Чи, можливо, вона все ж просто законно обстоює власні права? Постарайтеся бути об'єктивними і виберіть ту лінію в спілкуванні, яка відповідатиме зробленим висновкам.
За матеріалами: https://anydaylife.com/post/7392
